(Архів)Тендери, конкурси

Національна Акціонерна Компанія 'Надра України'

Оголошено дев’ятий відкритий конкурс із залучення інвесторів

     Національна акціонерна компанія «Надра України» на підставі рішення правління Компанії (протокол № 16 від 14.12.2009 р.) оголошує дев’ятий відкритий конкурс із залучення інвесторів для проведення геологічного вивчення надр, в т.ч. дослідно-промислової розробки:
    -  Волосянської площі Гринявського газового родовища (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
    -  Ортиницької площі (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
    -  Токарської площі (спецдозвіл належить ДП «Полтава РГП»).
     За конкурсною документацією звертатись за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 54, НАК «Надра України». Контактна особа: Єлисеєва Юлія Леонідівна – тел. (044) 454 15 24, факс (044) 246 80 07 (кім. 613-б).
     Вартість пакету конкурсної документації складає 27 242,85 грн. з ПДВ. Грошові кошти необхідно перерахувати на р/р 26004301844 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465.
     Останній строк подання конкурсних заявок претендентами – 30 грудня 2009 р. до 10.00. Розкриття конвертів із заявками відбудеться 30 грудня 2009 р. о 12.00 у приміщенні НАК «Надра України».

Загальний геологічний опис Волосянської площі
(Гринявського газового родовища)
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2917 від 04.12.2006 р. ДП „Західукргеологія“, термін дії 5 років)

      Площа розташована в центральній і південно-східній частині Українських Карпат на території Чернівецької і Івано-Франківської областей.
      В тектонічному відношенні Кросненська зона займає основну частину Складчастих Карпат і простягається з північного заходу на південний схід і майже половина її перекрита Чорногорським покровом.
      У геологічному відношенні на денній поверхні в межах ділянки присутні Скупівський (переважає) субпокров Чорногорського покрову, Турківський субпокров Кросненського покрову та тильна частина Скибового покрову.
      У складі Турківського субпокрову виділяються на денній поверхні три луски, в яких геологічною зйомкою і регіональним сейсмічним профілем виявлена відповідно Станівська, Довжинська та Семаківська антикліналі. Станівська структура розкрита під Чорногорським насувом параметричною свердловиною № 1-Гринявська (вибій 4602 м), яка не вирішила питання про найбільш перспективний еоцен-палеоценовий розріз, так як була зупинена бурінням через екологічні проблеми у 1990 році. У результаті її випробування був отриманий приплив газу 14 тис. м3/д.
      У передовій частині Кросненського покрову розташована Семаківська структура. На ній пробурена параметрична свердловина № 1-Семаківська глибиною 1500 м. В процесі буріння при випробуванні олігоценових відкладів з інтервалу 831-884 м отримано приплив газу дебітом 7,7 тис. м3/добу. У пробурених на початку 60–х років структурно-пошукових свердловинах № 32 та № 33-Жаб’є (вибої відповідно 785 м та 776 м) спостерігались прояви горючого газу.
      У скибі Рожанки Скибової зони виявлена Вороненківська антикліналь, яка виходить на денну поверхню та розділена на чотири блоки. Перспективні відклади – вигодські пісковики еоцену, перекриті глинистими утвореннями. Рекомендовано буріння параметричної свердловини № 1–Вороненківська проектною глибиною 1750 м.
При отриманні в свердловинах припливів вуглеводнів планується проведення ДПР (дослідно-промислова розробка).
      Площа ліцензійної ділянки надр – 459,7 км2.

Програма робіт Волосянської площі

Ситуаційний план Волосянської площі.

Загальний геологічний опис Ортиницької площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2664 від 23.12.2004 р. ДП „Західукргеологія“, продовжено до 23.12.2014 р.)

      Ортиницька площа розташована біля сіл Залужани, Озерне, Ортиничі на межі Самбірського і Дрогобицького районів, Львівської області.
      В тектонічному відношенні площа знаходиться в південно-східній частині Крукеницької підзони Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і межує із Залужанським газовим родовищем.
      За результатами сейсморозвідувальних досліджень (1989 р.) виявлено структуру по гіпсоангідритовому горизонту і по горизонту НД-15 в нижньому сарматі, яка ускладнена поперечними і повздовжніми порушеннями на блоки, в одному з яких закладена пошукова свердловина № 3 проектною глибиною 4500 м.
      Буріння свердловини № 3 розпочато в 1993 р. Вибій складає 3533 м. Свердловиною розкрита верхня частина горизонту НД-15 в інтервалі 3450-3533 м, з якого спостерігались інтенсивні газопрояви. Для перекриття нестійких стебницьких відкладів спущена 245 мм колона до глибини 3471 м.
      При досягненні свердловиною глибини 4500 м очікується розкриття перспективних газоносних горизонтів НД-15-16 і НД-17.
      По аналогії із Залужанським газовим родовищем дебіти газу з нижньосарматських горизонтів можуть становити 50-100 тис. м3/д. В центральному блоці була пробурена свердловина № 1 до глибини 3640 м. У зв’язку з інтенсивними газопроявами, обвалом стінок свердловини, прихопленням бурильного інструменту свердловина № 1 була ліквідована з технічних причин.
      Перспективи нафтогазоносності пов’язуються з відкладами нижнього сармату (горизонтів НД-15-17), косівськими відкладами і відкладами карпатію до глибини 5400 м.
      Площа ділянки надр – 19 км2.

Програма робіт Ортиницької площі

Ситуаційний план Ортиницької площі.

Загальний гелогічний опис Токарської площі
Спеціальний дозвіл № 3353 від 30.09.2008 р. на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР в ДП „Полтава РГП“ (термін дії 5 років).

      В адміністративному відношенні Токарська площа знаходиться на території Сватівського району Луганської області на відстані 15 км на північний схід від районного центру м. Сватово.
      Згідно прийнятої схеми геотектонічного районування площа проектних робіт розташована в межах північного борту південно-східної частини ДДз.
      До пошукового буріння Токарський об’єкт підготовлений сейсморозвідувальними дослідженнями МСГТ с/п 86/94, 86/96 Придніпровської ГРЕ в 1998 році по відбиваючому горизонту Vб1 (С27) і у відкладах московського ярусу являє собою структурно-тектонічний блок, обмежений з північного заходу, півночі і південного сходу дугоподібним незгідним скидом амплітудою 50-100 м.
      Розміри пастки в межах ізогіпси мінус 1125 м складають 4,5 х 2,2 км, площа – 5 км2, висота – 125-130 м.
      Згідно прийнятого нафтогазогеологічного районування Токарська площа приурочена до центрального сектору нафтогазоносного району Північного борту ДДНГО (територія О2 карти фонду структур ЛВ УкрДГРІ) з щільністю поточних потенційних ресурсів вуглеводнів 20-30 тис. т у. п. на 1 км2. Поблизу розташовані Зайцівське, Ольгівське, Дружелюбівське, Макіївське родовища з встановленою промисловою нафтогазоносністю середньокам’яновугільних відкладів.
      Програмою робіт з геологічного вивчення надр Токарської площі передбачено буріння однієї пошукової свердловини № 1 проектною глибиною 1500 м і горизонтом М-7 (московські відклади середнього карбону, С2m).
      В разі отримання промислових припливів вуглеводнів передбачається облаштування свердловини і проведення дослідно – промислової розробки.
      Після завершення геологорозвідувальних робіт буде складений звіт з геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів з подальшим захистом його в ДКЗ України.

Програма робіт Токарської площі.

Ситуаційний план Токтарська площа.

Архів

^{Карта сайту}