|
|
(Архів) Тендери, конкурси
Оголошено шостий відкритий конкурс із залучення інвесторів
Національна акціонерна компанія «Надра України» на підставі рішення правління Компанії (протокол № 9 від 30.03.2009 р.) оголошує шостий відкритий конкурс із залучення інвесторів для проведення геологічного вивчення надр, в т.ч. дослідно-промислової розробки:
-Хорошівської площі (спецдозвіл належить ДП «Чернігівнафтогазгеологія»);
-Токарської площі (спецдозвіл належить ДП «Полтава РГП»);
-Ортиницької площі (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
-Східно – Луквинської площі (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
-Лолинської площі (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
-Гриньківської площі Лицівського нафтового родовища (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
-Волосянської площі Гринявського газового родовища (спецдозвіл належить ДП «Західукргеологія»);
-Ковильненської площі, відклади верхної крейди (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-Правдинської площі Первомайської ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-Матвіївської площі Первомайської ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-Первомайської площі Первомайської ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-Гвардійської площі Первомайської ліцензійної ділянки (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
-проектно-розвідувальної свердловини № 3 Балочної площі (спецдозвіл належить ДП «Кримгеологія»);
За конкурсною документацією звертатись за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 54, НАК «Надра України». Контактна особа: Єлисеєва Юлія Леонідівна – тел. (044) 454 15 24, факс (044) 246 80 07 (кім. 714).
Вартість пакету конкурсної документації складає 27 242,85 грн. з ПДВ. Грошові кошти необхідно перерахувати на р/р 26004301844 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465.
Останній строк подання конкурсних заявок претендентами – 15 квітня 2009 р. до 10.00. Розкриття конвертів із заявками відбудеться 15 квітня 2009 р. о 12.00 у приміщенні НАК «Надра України».
Загальний геологічний опис
Хорошівської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №3509 від 05.02.2009 р
ДП «Чернігівнафтогазгеологія», термін дії 5 років)
За адміністративним поділом Хорошівська площа відноситься до Харківського району Харківської області, в 10 км на схід від м. Харкова.
В тектонічному плані Хорошівська структура знаходиться в центральній частині північного борту і входить до Юлієвсько-Безлюдівської структурно-тектонічної зони де на південному сході безпосередньо примикає до Безлюдівського нафтогазоконденсатного родовища.
До пошукового буріння Хорошівська площа підготовлена разом з Безлюдівською в 1988 році сейсмічною партією 31/87 СУГРЕ по основному відбиваючому горизонту Vв22 (С1 у2). По ньому це напівзамкнена структура субширотного простягання, яка обмежена з усіх сторін незгідними скидами амплітудою до 100-160 м в апікальній частині на критичному напрямку. Розміри її по відбиваючому горизонту Vв22 (С1 у2) в межах ізогіпси -3400 м та обмежуючих тектонічних порушеннях складають 4,5х2 км, амплітуда 200 м. Загальна перспективна площа 6 км2.
На Хорошівській площі прогнозується розкриття пластових, тектонічно екранованих покладів, а подібність її структурно-тектонічної будови до більшості відкритих родовищ Північного борту підвищує перспективність даної площі.
Конкретно перспективи нафтогазоносності пов’язуються з горизонтами С-4, В-18-19, В-25-26 нижньокамяновугільних відкладів та розущільненими породами кристалічного фундаменту, які знаходяться на глибинах 2900-3600 м.
Програма геологічного вивчення нафтогазоносних надр Хорошівської площі.
Ситуаційний план Хорківської ліцензійної ділянки.
Загальний геологічний опис
Токарської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №3353 від 30.09.2008 р
ДП «Полтава РГП», термін дії 5 років)
В адміністративному відношенні Токарська площа знаходиться на території Сватівського району Луганської області, на відстані 15 км на північний схід від районного центру м. Сватово.
Згідно прийнятої схеми геотектонічного районування Токарська площа розташована в межах північного борту південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини. Поблизу розташовані Зайцівське, Ольгіївське, Дружелюбівське та Макіївське родовища з встановленою промисловою нафтогазоносністю середньокам’яновугільних відкладів.
До пошукового буріння Токарський об’єкт підготовлений сейсморозвідувальними дослідженнями МСГТ сейсмічною партією 86/94, 86/96 Придніпровської ГРЕ у 1998 році. По відбиваючому горизонту Vб1 (С27) та у відкладах московського ярусу він являє собою структурно-тектонічний блок, обмежений з північного заходу, півночі та південного сходу дугоподібним незгідним скидом амплітудою 50-100 м. Розміри пастки в межах ізогіпси -1125 м – 4,5х2,2 км, площею 5 км2 та висотою – 125-130 м.
Програмою робіт з геологічного вивчення надр передбачено буріння пошукової свердловини №1 проектною глибиною 1500 м і розкриттям продуктивного горизонту М-7 (С2m).
ПРОГРАМА РОБІТ Токарської площі.
Ситуаційний план Токтарська площа.
Загальний геологічний опис Ортиницької площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2664 від 23.12.2004 р.
ДП „Західукргеологія“, термін дії 5 років)
Ортиницька площа розташована біля сіл Залужани, Озерне, Ортиничі на межі Самбірського і Дрогобицького районів, Львівської області.
В тектонічному відношенні площа знаходиться в південно-східній частині Крукеницької підзони Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і межує із Залужанським газовим родовищем.
За результатами сейсморозвідувальних досліджень (1989 р.) виявлено структуру по гіпсоангідритовому горизонту і по горизонту НД-15 в нижньому сарматі, яка ускладнена поперечними і повздовжніми порушеннями на блоки, в одному з яких закладена пошукова свердловина № 3 проектною глибиною 4500 м.
Буріння свердловини № 3 розпочато в 1993 р. Вибій складає 3533 м. Свердловиною розкрита верхня частина горизонту НД-15 в інтервалі 3450-3533 м, з якого спостерігались інтенсивні газопрояви. Для перекриття нестійких стебницьких відкладів спущена 245 мм колона до глибини 3471 м.
При досягненні свердловиною глибини 4500 м очікується розкриття перспективних газоносних горизонтів НД-15-16 і НД-17.
По аналогії із Залужанським газовим родовищем дебіти газу з нижньосарматських горизонтів можуть становити 50-100 тис. м3/д.
В центральному блоці була пробурена свердловина № 1 до глибини 3640 м. У зв’язку з інтенсивними газопроявами, обвалом стінок свердловини, прихопленням бурильного інструменту свердловина № 1 була ліквідована з технічних причин.
Перспективи нафтогазоносності пов’язуються з відкладами нижнього сармату (горизонтів НД-15-17), косівськими відкладами і відкладами карпатію до глибини 5400 м.
Площа ділянки надр – 17 км2.
Програма робіт Ортиницької площі
Ситуаційний план Ортиницької площі.
Загальний геологічний опис Східнолуквинської площі.
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 1903 від 14.05.2002 р.
ДП „Західукргеологія“, продовжено до 14.05.2010 р.)
Східнолуквинська площа розташована в Рожнятівському і Богородчанському районах Івано-Франківської області між селами Сливки, Ясень, Пороги, Яблунька.
В тектонічному відношенні площа знаходиться в центральній частині Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину в районі Майданського тектонічного піввікна і являє собою систему антиклінальних складок – Луквинська, Богрівська і Південнобогрівська розбитих тектонічними порушеннями на блоки. Складки мають Карпатське простягання і складені породами неогену, палеогену і крейди. Площа межує з Рудавецьким, Луквинським, Россільнянським і Ріпнянським нафтовими і газоконденсатними родовищами.
Перспективи нафтогазоносності пов’язані з відкладами палеогену, де є породи-колектори і які перекриті глинистими непроникними породами неогену, створюючи сприятливі умови для формування і збереження покладів вуглеводнів.
Сейсморозвідувальними роботами МОВ і МОГТ ЗУГРЕ Східнолуквинська структура підготовлена в 1980-1989 рр. по покрівлі еоцену. В 1998-2001 рр. проведена переінтерпретація сейсмічних матеріалів.
Згідно зонального геологічного проекту пошукового буріння на площі планувалося пробурити 6 свердловин з проектними глибинами від 1500 до 4600 м.
В межах ліцензійної ділянки з 1990 року пробурено свердловини №№ 1; 2; 3; 4 глибинами 1450 м, 1876 м, 2321 м, 3791 м, в яких при випробуванні в процесі буріння спостерігались нафтогазопрояви, а при випробуванні в колоні отримані припливи нафти і газу (свердловина № 4 – приплив нафти при переливі – 1 м3/добу).
Східнолуквинська площа відноситься до високоперспективних в нафтогазовому відношенні, де можливі відкриття нових покладів нафти і газу, а також отримання промислових припливів з відновлених свердловин.
Планується в межах площі відновити свердловину № 7-Рудавець і пробурити свердловину № 5-Східнолуквинська.
Площа ділянки – 99,6 км2.
Програма робіт Східнолуквинської площі.
Ситуаційний план Східнолуквинської площі.
Загальний геологічний опис Лолинської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2334 від 12.08.2003 р.
ДП „Західукргеологія“, продовжено до 12.08.2013 р.)
Лолинська площа знаходиться в Долинському і Рожнятівському районах Івано-Франківської області. В межах площі розташовані такі села – Лолин, Луги, Ілемня.
В тектонічному відношенні Лолинська площа знаходиться в межах Скибової зони, яка є мало вивченою в Карпатському регіоні. Лолинська структура підготовлена сейсморозвідкою у 1983 р. Лолинська структура має Карпатське простягання з розмірами 6,5х1,5 км.<>br
Структура розташована на південно-західному крилі Берегової скиби і повністю перекрита насувом Орівської скиби. Береговій скибі характерні не тільки поверхневі нафтогазопрояви, але й відкриті нафтові поклади і родовища.
В будові Лолинської структури приймають участь породи менілітової світи олігоцену, еоцену, палеоцену і верхньої крейди.
Перспективи нафтогазоносності пов’язують з менілітовими відкладами олігоцену в інтервалі глибин 550-1450 м.
В 1986 р. в свердловині № 1 при випробуванні менілітових відкладів пластовипроувачем на бурильних трубах в інтервалі 1339-1417 м отримали приплив газу дебітом 10 тис. м3/добу. Пластовий тиск на глибині 1340 м – 13,2 МПа.
В експлуатаційній колоні при випробуванні 5 об’єктів отримані припливи води з газом і ознаками нафти. Приплив змішаної продукції пов’язаний з позаколонними перетоками і знаходженням свердловини в зоні ВНК.
В зв’язку з нафтогазопроявами на усті, свердловину відновили і випробували у 2003-2004 рр. З менілітових відкладів Берегової скиби в інтервалі 580-710 м отримані припливи нафти (до 0,4 м3/добу) з пластовою водою у зв’язку з позаколонними перетоками.
За результатами буріння і випробування виявилось, що свердловина знаходиться на крилі Лолинської структури і зустріла газонафтоводяний контакт в палеоценових і еоценових відкладах, тому необхідно провести переінтерпретацію сейсмічних матеріалів.
Проектом пошуків покладів вуглеводнів для оцінки нафтогазоносності Лолинської структури передбачено буріння в склепінній частині свердловини № 2 проектною глибиною 2000 м і свердловини № 3 проектною глибиною 2100 м.
Площа ліцензійної ділянки – 26,0 км2.
Програма робіт Лолинської площі.
Ситуаційний план Лолинської площі.
Загальний геологічний опис Гриньківської площі (Лицівське нафтове родовище)
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2332 від 12.08.2003 р. ДП „Західукргеологія“, продовжено до 12.08.2013 р.)
Гриньківська площа знаходиться в межах Рожнятівського району Івано-Франківської області.
В тектонічному відношенні площа розташована в центральній частині Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, в межах якої відкриті, розвідані і знаходяться в експлуатації більш як 10 нафтових та газоконденсатних родовищ.
На Ріпнянському родовищі, яке знаходиться поряд, поклади нафти приурочені до ріпнянського горизонту представленого перешаруванням аргілітів, алевролітів та туфів. Початкові дебіти нафти досягали 3-28 т/добу, початковий пластовий тиск був більшим за гідростатичний.
В геологічній будові району приймають участь породи верхньокрейдового, палеогенового і неогенового віку.
В 1966-1967 роках були пробурені свердловина № 1-Лицівка глибиною 2080 м з метою виявлення нафтогазоносності відкладів менілітової світи i еоцену першого ярусу структур i свердловина № 28-Струтинь глибиною 2950 м.
На дату закінчення свердловин бурінням вони не випробовувались в зв’язку з економічною недоцільністю.
У 1998 році за результатами відновлення свердловин № 1-Лицівка і № 28-Струтинь відкрито Лицівське нафтове родовище, складено Проект дослідно-промислової розробки i за допомогою верстата гойдалки проводиться дослідно-промислова експлуатація цих свердловин.
Зроблені структурні побудови по покрівлі нижньоменілітових відкладів за матеріалами буріння пошуково-розвідувальних свердловин. Спас-Ріпнянська структура, в якій виявлені поклади нафти (свердловини №№ 1-Лицівка i 28-Струтинь), представляє собою антиклінальну складку розбиту поперечними порушеннями на три блоки.
Таким чином, для продовження пошуків і розвідки покладів нафти в менілітових відкладах першого ярусу структур планується пробурити дві свердловини проектними глибинами 1500 м i 1300 м.
При отриманні в свердловинах припливів вуглеводнів планується їх дослідно-промислова експлуатація.
Площа ділянки надр – 49,0 км2.
Програма робіт Гриньківської площі.
Ситуаційний план Гриньківської площі.
Загальний геологічний опис Волосянської площі (Гринявського газового родовища)
(спеціальний дозвіл на користування надрами № 2917 від 04.12.2006 р. ДП „Західукргеологія“, термін дії 5 років)
Площа розташована в центральній і південно-східній частині Українських Карпат на території Чернівецької і Івано-Франківської областей.
В тектонічному відношенні Кросненська зона займає основну частину Складчастих Карпат і простягається з північного заходу на південний схід і майже половина її перекрита Чорногорським покровом.
У геологічному відношенні на денній поверхні в межах ділянки присутні Скупівський (переважає) субпокров Чорногорського покрову, Турківський субпокров Кросненського покрову та тильна частина Скибового покрову.
У складі Турківського субпокрову виділяються на денній поверхні три луски, в яких геологічною зйомкою і регіональним сейсмічним профілем виявлена відповідно Станівська, Довжинська та Семаківська антикліналі. Станівська структура розкрита під Чорногорським насувом параметричною свердловиною № 1-Гринявська (вибій 4602 м), яка не вирішила питання про найбільш перспективний еоцен-палеоценовий розріз, так як була зупинена бурінням через екологічні проблеми у 1990 році. У результаті її випробування був отриманий приплив газу 14 тис. м3/д.
У передовій частині Кросненського покрову розташована Семаківська структура. На ній пробурена параметрична свердловина № 1-Семаківська глибиною 1500 м. В процесі буріння при випробуванні олігоценових відкладів з інтервалу 831-884 м отримано приплив газу дебітом 7,7 тис. м3/добу. У пробурених на початку 60–х років структурно-пошукових свердловинах № 32 та № 33-Жаб’є (вибої відповідно 785 м та 776 м) спостерігались прояви горючого газу.
У скибі Рожанки Скибової зони виявлена Вороненківська антикліналь, яка виходить на денну поверхню та розділена на чотири блоки. Перспективні відклади – вигодські пісковики еоцену, перекриті глинистими утвореннями. Рекомендовано буріння параметричної свердловини № 1–Вороненківська проектною глибиною 1400 м.
При отриманні в свердловинах припливів вуглеводнів планується проведення ДПР.
Площа ліцензійної ділянки надр – 459,7 км2.
Програма робіт Волосянської площі.
Ситуаційний план Волосянської площі.
Загальний геологічний опис
Ковильненскої ліцензійної площі
(відклади верхньої крейди)
(спеціальний дозвіл на користування надрами №2139 від 21.11.2002 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 21.11.2012 р.)
Ковильненська ліцензійна площа (відклади верхньої крейди) розташована на території Роздольненського району АР Крим, у 13 км на південь від селища міського типу Роздольне.
У тектонічному відношенні площа приурочена до Серебрянської депресії Каркінітсько-Північно-Кримського прогину.
У межах площі в 1971 р. відкрито Серебрянське нафтове родовище. В свердловині №3 Серебрянська з відкладів верхньої крейди з інтервалу 1766-1814 м було отримано приплив нафти дебітом 114,4 м3/добу і газу 3,7 м3/добу на штуцері 10,4 мм, з інтервалу 1710-1748 м дебіт нафти склав 115,0 м3/добу і газу 10,1 м3/добу на штуцері 12,2 мм.
Поклади нафти приурочені до верхньокрейдяних коньяк-туронських та нижньо-сантонських карбонатних порід. Колектори змішаного порово-тріщинного та тріщинно-кавернозного типів. Покришками служать менш тріщинуваті і більш пелітоморфні вапняки верхнього сантону.
Всього на площі пробурено 13 свердловин. Основний обсяг робіт виконано у 1970-1990 рр. У 1990 р. ДАТ «Чорноморнафтогаз» була пробурена свердловина №13 Серебрянська (на ситуаційному плані район свердловини №3), у якій при випробуванні відкладів коньяк-турону (інт. 1747-1820 м) було отримано промисловий приплив нафти 43 м3/добу, газу 0,7 тис. м3/добу. через 6 мм діафрагму. Свердловина була введена в експлуатацію. За період експлуатації було видобуто 4 тис. т нафти. Через обводнення, після двох років експлуатації, свердловина була ліквідована.
Програма робіт Ковильненської площі.
Ситуаційний план Ковильненської площі.
Загальний геологічний опис
Правдинської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №1944 від 14.05.2002 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 14.05.2012 року)
Правдинська структура входить до складу Первомайської ліцензійної ділянки і розташована в межах Первомайського району АР Крим. В тектонічному відношенні площа приурочена до центральної, найбільш зануреної, частини Північно-Кримського прогину і відноситься до Тетянівської зони антиклінальних піднять Серебрянсько-Первомайської нафтогазоносної області.
Перспективи Правдинської структури пов’язані з трьома стратиграфічними рівнями: тріщинуватими туфолавами, лавами і туфобрекчіями у верхах відкладів верхнього альбу, тріщинуватими органогенними вапняками у відкладах кампану і коньяк-турону верхньої крейди. Покришками є: в кампані глини того ж віку, для коньяк-турону – глинисті вапняки сантонського віку, для ефузивів верхнього альбу – мергелі сеноману.
Правдинська структура підготовлена під глибоке буріння по горизонтам: ІІІа3 (К2km під) – розміри по ізогіпсі -2900м 2,9х1,5км, амплітуда 60м, площа 3,4км2, ІІІб (К2k-t покр) – розміри по ізогіпсі -3075м 3,2х1,7км2, амплітуда 75м, площа 5,0км2, IVа (К1аl покр) - розміри по ізогіпсі -3200м 2,6х2,2 км2, амплітуда 75м, площа 5,0км2.
Про перспективність кампанських порід на Правдинській структурі можуть свідчити нафтопрояви з аналогічних відкладів на Первомайській площі в свердловині 1 Первомайська де з інтервалу 2620-2595 м одержано приплив нафти дебітом 1,7 м3/добу і води 1,2 м3/добу. А з відкладів коньяк-турону, на сусідньому Серебрянському родовищі, в свердловині №3 (інтервал 1766-1814 м, на штуцері 10,4 мм) одержано приплив нафти дебітом 114,4 м3/добу і газу 3,7тис. м3/добу, а з інтервалу 1710-1748 м на штуцері 12,2 мм, дебіт нафти склав 115,0 м3/добу і газу 10,1 тис. м3/добу. Перспективність відкладів верхнього альбу підтверджена на сусідньому Тетянівському родовищі в свердловині №1 Степова одержано приплив газу дебітом 49,7 тис. м3/добу і конденсату 61,1 м3/добу.
На площі рекомендується буріння одної незалежної свердловини №1 глибиною 3250м і одної залежної свердловини №2 глибиною 3300м.
Програма робіт Правдинської площі.
Ситуаційний план Правдинської площі.
Загальний геологічний опис
Матвіївської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №1944 від 14.05.2002 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 14.05.2012 року)
Матвіївська структура розташована в Первомайському районі АР Крим в межах Первомайської ліцензійної ділянки. В тектонічному відношенні вона приурочена до центральної, найбільш зануреної, частини Північно-Кримського прогину і відноситься до Тетянівської зони антиклінальних піднять Серебрянсько-Первомайської нафтогазоносної області.
Матвіївська структура підготовлена сейсморозвідкою до глибокого буріння у 1989 році. По горизонтам ІVб1, ІVа3, ІVа1 у відкладах нижньої крейди структура представляє собою брахіантиклинальную складку субширотного простягання На півдні і півночі структура ускладнена тектонічними порушеннями. Розміри структури по ізогіпсі -4600 м в покрівлі базальних пісковиків пачки А-21 складають 4,5х2,5 км, амплітуда 70 м. Перспективність площі пов’язана з базальною пачкою неоком-апту, складеною пісковиками, алевролітами і гравелітами, а нафтогазоносність її підтверджена на Тетянівському, Октябрському та інших родовищах. Покришкою для порід-колекторів базальної пачки являються глинисті породи верхнього апту.
В 1992 році на площі пробурена свердловина № 1 Матвіївська, яка була ліквідована по технічним причинам з фактичною глибиною 4428м. Перспективні відклади неоком-апту свердловина не розкрила.
Програма робіт Матвіївської площі.
Ситуаційний план Матвіївської площі.
Загальний геологічний опис
Первомайської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №1944 від 14.05.2002 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 14.05.2012 року)
Первомайська площа розташована в Первомайському районі АР Крим в межах Первомайської ліцензійної ділянки. В тектонічному відношенні площа приурочена до центральної, найбільш зануреної, частини Північно-Кримського прогину і відноситься до Тетянівської зони антиклінальних піднять Серебрянсько-Первомайської нафтогазоносної області.
Первомайська структура розташована поблизу Тетянівського газоконденсатного родовища. В результаті буріння 3-х пошукових свердловин на Первомайській площі встановлені прямі ознаки нафтоносності верхньокрейдяних відкладів. Свердловина №1 (фактична глибина 4836м) розкрила в відкладах кампанського ярусу верхньої крейди в інтервалі 2124-2620 м продуктивні горизонти, при випробуванні яких, як в процесі буріння так і в колоні отримано приплив нафти від 2,5 м3/добу до 1,7 м3/добу з водою. Свердловина №2 Первомайська, була пробурена з гирла свердловини №1 по азимуту 1790 з відхиленням вибою 549м на глибині 2744м (відклади сантону), однак при випробуванні припливу пластового флюїду не отримано. За результатами буріння свердловини №3 Первомайська (фактична глибина 2780м), нафтогазонасичені пласти в розрізі верхньої крейди не встановлені. Колекторами в відкладах кампанського ярусу служать вапняки дуже тріщинуваті, прошарками 20-30 см до дрібних уламків.
По відбиваючому горизонту ІІІа3 (К2 кm під.) Первомайське підняття є невеликим фрагментом антиклінальної складки розмірами 1,5х1,5 км і амплітудою близько 30 м, а по нижчезалягаючому горизонту ІІІб (К2к-t покр.) це невеликий антиклінальний перегин на моноклінальному зануренні порід в бік північного заходу. Прогнозна пастка на Первомайському родовищі є літологічно екранованою з розмірами 3,5 х 1,75км та амплітуді 178 м.
Інтерпретація геофізичних матеріалів, дослідження керну, та аналіз результатів випробування свердловин 1,2,3 Первомайських дозволяють припустити, що розвиток колекторів у кампанських відкладах можна пов’язувати з зонами підвищеної тріщинуватості виявлених по даним сейсморозвідки.
Програма робіт Первомайської площі.
Ситуаційний план Первомайської площі.
Загальний геологічний опис
Гвардійської площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №1944 від 14.05.2002 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 14.05.2012 року)
Гвардійська площа розташована у Первомайському районі АР Крим в межах Первомайської ліцензійної ділянки. В тектонічному відношенні вона приурочена до центральної, найбільш зануреної, частини Північно-Кримського прогину і відноситься до Тетянівської зони антиклінальних піднять Серебрянсько-Первомайської нафтогазоносної області.
Гвардійська структура підготовлена сейсморозвідкою до глибокого буріння у 1993 році і представляє собою антиклінальне підняття розмірами 4,5х2,5 км по горизонту IVа (К1А-18) по ізогіпсі -3225м, амплітудою 150 м та площею 12,5км2. Перспективи Гвардійської площі пов’язуються з туфами верхнього альбу нижньої крейди. На площі планувалося буріння однієї незалежної та однієї залежної свердловини до глибини 3300 м.
У вересні 2006 р. розпочато буріння свердловини №1 Гвардійська, яке закінчено в червні 2008 року при глибині 3302 м. В процесі буріння на глибині 3014 м спостерігалось газування глинистого розчину а на поверхні промивної рідини зафіксована плівка конденсату. Фактично розкритий геологічний розріз дещо відрізняється від проектного.
За даними комплексу ГДС та заміру термометром точно визначити газопроявлючий інтервал не вдалося. Саме тому планується проведення поетапного випробування ВПТ, рекомендованих за даними ГДС перспективних інтервалів розрізу.
Програма робіт Гвардійської площі.
Ситуаційний план Гвардійської площі.
Загальний геологічний опис
Балочної площі
(спеціальний дозвіл на користування надрами №2729 від 31.12.2004 р
ДП «Кримгеологія», термін дії до 31.12.2009 року)
Балочна площа розташована в Ленінському районі Автономної Республіки Крим у межах Південно-Західної рівнини Керченського півостріва в 27 км на північний схід від м. Феодосія і в 10 км на південний захід від залізничної станції с. Іллічево. Поблизу проходить автомобільна дорога Феодосія-Керч. В тектонічному плані Балочна структура відноситься до південного борту Індоло-Кубанського прогину, зокрема до Харченківсько-Владиславівської зони антиклінальних складок Приморської монокліналі.
Балочне локальне підняття виявлене сейсморозвідкою МЗГТ в 2002 р і підготовлене до глибокого буріння за відбиваючим горизонтом Іб/, який приурочений до покрівлі верхньокерлеутських відкладів середнього майкопу. Структура представляє собою антиклінальну складку субмеридіонального простягання, яка на сході ускладнена тектонічним порушенням. Розміри пастки по горизонту Іб/ у межах ізогіпси -900м, що прилягає до тектонічного порушення, складають 3,6х2,2 км амплітудою біля 150 м. Колектори представлені піщано-алевритовою товщею, яка екранується верхньомайкопськими та середньо майкопськими глинами.
Балочна площа розташована на схід від Владиславівського нафтового родовища, де на сьогоднішній день проводиться ДПР. В свердловині №2 Харченківська, що розташована поруч від Балочної площі з інтервалу 630-654 м отримано приплив нафти дебітом 0,8 м3/доб. Перспективи площі були підтверджені свердловиною №1 Балочна, що пробурена у 2007-2008 роках до глибини 1203 м. При випробуванні інтервалу 973-970 м з відкладів середнього майкопу отримані припливи нафти дебітом 6,0 м3/доб. Станом на 01.10.2008 р свердловина знаходиться в пробній експлуатації. По проекту планується буріння ще двох розвідувальних свердловин для геологічного вивчення надр з ДПР виявленого покладу та підрахунку запасів.
Програма робіт Балочної площі.
Ситуаційний план Балочної площі.
|
Карта сайту
|
